Сьогодні в 34 раз всі ми відзначаємо трагічну сторінку в історії нашої держави. Сумну сторінку, печальну, тому що вона пов’язана з людськими життями. Це не згадати неможливо. В пам’яті людській імена людей, які стали на боротьбу з вогненним драконом, які ціною власного життя боролися з невидимим ворогом. Боротьба була не рівною і не на користь людини, але стихія була приборкана. Стогне дзвін. Та найгіркішими нотами звучать у ньому голоси Чорнобиля, катастрофи, яка ніколи не зітреться з людської історії, не згасне у віках.

Проходять роки після аварії на ЧАЕС. А біль не вщухає, тривога не покидає людей, пов'язаних зі скорбот­ним часом ядерного апокаліпсису. Чорнобильська біда надовго залишиться в нашій пам'яті.

Доземно схиляємося в подяці перед ліквідаторами цієї страш­ної аварії. Перед живими. Перед пам'яттю до часу померлих від радіаційного смерчу.